Нік Кеннон звинувачує колишню дружину Мерайю Кері в тому, що у нього 12 дітей

12

Чоловіча відповідальність: коли травма стає виправданням для хаосу в особистому житті

Свіжі одкровення Ніка Кеннона про його численних дітей і “реакції на травму” після розлучення з Мераєю Кері викликали бурю обговорень в мережі. І, як часто буває в подібних випадках, ми бачимо класичний приклад спроби перекласти відповідальність за власні дії на зовнішні обставини. У світі, де культура заохочує самовираження і “йди за своєю правдою”, часто забувається про фундаментальному принципі: за свої вчинки потрібно відповідати.

Я, як людина, яка спостерігав за подібними ситуаціями не раз, бачу в словах Кеннона не щире визнання помилки, а скоріше, ретельно вибудувану стратегію захисту. Він намагається створити враження жертви, прикриваючись термінологією “травми” і “зцілення”, щоб уникнути прямого визнання в безвідповідальності. І, на жаль, в сучасному суспільстві, де психологічні пояснення стали універсальним виправданням практично будь-якої поведінки, подібний підхід може знайти відгук у певної частини аудиторії.

Але давайте розберемося, що ж насправді відбувається. Кеннон, визнаючи, що був “в іншій стратосфері” в порівнянні з Мерайєю Кері, говорить про почуття неповноцінності, про те, що він не відчував себе “чоловіком” поруч з успішною і знаменитою жінкою. Це, безумовно, важливі моменти, які вимагають самоаналізу і роботи над собою. Але чи виправдовують ці почуття створення сім’ї з п’ятьма різними жінками та народження дванадцяти дітей? Хіба відчуття власної неповноцінності може стати приводом для такого масштабного створення хаосу в особистому житті?

Я вважаю, що ні. Так, почуття неповноцінності, особливо в контексті відносин, може бути руйнівним. Але замість того, щоб використовувати його як виправдання для створення нових, ще більш складних проблем, необхідно працювати над собою, Шукати внутрішню опору, розвивати впевненість в собі. Замість того, щоб розмазувати відповідальність, потрібно брати ініціативу в свої руки і будувати своє життя усвідомлено.

Що стосується “реакції на травму”, то тут варто бути особливо обережним. Травма-це серйозна річ, і її вплив на життя людини може бути величезним. Але використання терміна “травма” як універсального пояснення будь – якої поведінки-це не лише спрощення складної реальності, але й потенційна девальвація досвіду тих, хто насправді пережив травматичний досвід. Не кожен раз, коли людина відчуває емоційний дискомфорт, це можна кваліфікувати як травму. І навіть якщо травма дійсно була присутня, вона не звільняє від відповідальності за свої дії.

Замість того, щоб шукати зовнішні виправдання, Кеннону, як і кожному з нас, необхідно поглянути вглиб себе, визнати свої помилки і почати працювати над їх виправленням. Необхідно зрозуміти, що відповідальність за своє життя несе тільки він сам, і що ніякі зовнішні обставини не можуть виправдати безвідповідальності і хаосу.

Особистий досвід та спостереження:

Я часто стикаюся в своїй практиці з чоловіками, які намагаються перекласти відповідальність за свої невдачі на жінок, на роботу, на обставини. І кожен раз я бачу один і той же шаблон: страх визнати свою неправоту, страх взяти на себе відповідальність за своє життя. Це дуже поширений механізм захисту, який дозволяє уникнути хворобливого самоаналізу і необхідності змінюватися.

Але зміни необхідні. Без них людина залишається в пастці власних помилок і продовжує повторювати їх знову і знову. І найголовніше-необхідно навчитися визнавати свої помилки не як катастрофу, а як можливість для зростання і розвитку.

Що можна порадити?

  • Визнайте відповідальність: Перший і найважливіший крок-визнати, що Ви несете відповідальність за свої вчинки та їх наслідки. Не шукайте виправдань, не перекладайте провину на інших.
  • Проведіть самоаналіз: Задайте собі Чесні запитання про свої мотиви, про свої цінності, про свої цілі. Спробуйте зрозуміти, що саме привело вас до прийняття тих чи інших рішень.
  • Зверніться за допомогою: Якщо вам складно розібратися в собі самостійно, не соромтеся звертатися до психолога або коуча. Професійна допомога може бути дуже корисною в процесі самоаналізу та змін.
  • Працюйте над самооцінкою: Низька самооцінка часто є причиною безвідповідальної поведінки. Працюйте над підвищенням впевненості в собі, над прийняттям себе таким, яким ви є.
  • Усвідомленість: Навчіться бути усвідомленим у своїх діях і рішеннях. Перш ніж щось зробити, подумайте про можливі наслідки.
  • Навчання: Постійно вчіться новому, розвивайте свої навички, розширюйте свій кругозір. Це допоможе вам стати більш впевненим у собі та у своїх здібностях.
  • Розвивайте емоційний інтелект: Розуміння своїх емоцій та емоцій інших людей є ключем до успішних стосунків та прийняття правильних рішень.
  • Поставте реалістичні цілі: Не намагайтеся досягти неможливого. Поставте перед собою цілі, яких ви дійсно можете досягти, і поступово рухайтеся до них.
  • Будьте вдячні: Цінуйте те, що у вас є, і не забудьте сказати “дякую” людям, які вам допомагають.

Укладення:

Історія Ніка Кеннона – це не просто історія про численних дітей і розлучення. Це історія про чоловічий відповідальності, про страх визнати свою неправоту і про спробу перекласти вину на зовнішні обставини. Це нагадування про те, що за свої вчинки треба відповідати, і що ніякі виправдання не можуть звільнити від цієї відповідальності.

Замість того, щоб шукати зовнішні виправдання, Кеннону, як і кожному з нас, необхідно поглянути вглиб себе, визнати свої помилки і почати працювати над їх виправленням. Необхідно зрозуміти, що відповідальність за своє життя несе тільки він сам, і що ніякі зовнішні обставини не можуть виправдати безвідповідальності і хаосу. І тільки тоді він зможе побудувати своє життя усвідомлено і щасливо.

Ключова думка: Чоловіча відповідальність-це не тягар, а можливість для зростання і розвитку. Це шанс стати найкращою версією себе і побудувати життя, яким ти справді пишаєшся.

Джерело: elitbutik.com.ua