10 фактів про Ейфелевої вежі

648

 Ділитися в Facebook
 Розповісти Вконтакте
 В Однокласники
Поділитися:


Найвпізнаваніша пам’ятка – це Ейфелева вежа, розташована в центрі Парижа. Вона стала символом цього міста. Головним конструктором, які працювали над створенням цієї вежі, був Гюстав Ейфель, в честь якого вона отримала свою назву. Це унікальна споруда була побудована в 1889 році. Зараз вона є однією з найбільш відвідуваних визначних пам’яток. У неї своя багата історія.

10

Копії в масштабі

Є безліч мініатюрних копій цієї вежі, розкидані по всьому світу. Існує більше 30 споруд, збудованих по кресленнях знаменитої конструкції. Так, в південній частині Лас-Вегаса, біля готелю «Париж», можна побачити точну копію Ейфелевої вежі, створеної в масштабі 1:2. Там є і ресторан, і ліфт, і оглядовий майданчик, тобто дана споруда повністю копіює оригінал. За задумом висота цієї вежі повинна була бути такою ж, як і в Парижі. Але з-за розташованого поблизу аеропорту її довелося скоротити до 165 м, тоді як в оригіналу – 324 м. Одна з найбільш вдалих копій Ейфелевої вежі розташований у китайському місті Шеньчжень. Там є відомий парк «Window of the World», назва якого перекладається як «Вікно у світ». Це тематичний парк, в якому розташовуються 130 копій найвідоміших визначних пам’яток світу. Довжина цієї вежі – 108 м, тобто вона виконана в масштабі 1:3.

9

Колірна гамма

Колір вежі постійно змінювався. Іноді вона ставала червоно-коричневі, пізніше – жовтою. Але в 1968 році був затверджений свій відтінок, схожий на бронзовий. Він запатентований і називається «эйфелевым коричневим». У вежі кілька відтінків. Її візерунок у верхній частині щільніше. За законами оптики, якщо все покрити одним кольором, то вгорі вона стане темніше. Тому відтінок підбирають так, щоб вона виглядала однорідною.

8

Критика Густава Ейфеля

Зараз тисячі людей прагнуть потрапити в Париж, щоб помилуватися його головною визначною пам’яткою. Але колись ця залізна вежа здавалася французам громіздкою і безглуздою. Богема говорила, що Ейфелева вежа псує справжню красу Парижа. Віктор Гюго, Поль Верлен, Олександр Дюма (син) та інші вимагали прибрати її. Їх підтримав і Гі де Мопассан. Але, що цікаво, цей письменник щодня обідав в її ресторані. Нібито тому, що звідти вона не впадає в очі. Однак вежу вирішили залишити, оскільки вона привертала туристів зі всього світу. Вже до кінця 1889 року вона практично окупилася, а через пару років почала приносити дохід.

7

Первісна висота вежі

Спочатку висота вежі становила 301м. На момент офіційного відкриття пам’ятки вона була найвищою будівлею в світі. У 2010 році на ній була встановлена нова телевізійна антена, з-за якої вежа стала вище. Тепер її висота – 324 м.

6

Ліфт вежі був навмисно зіпсований

Під час війни німці захопили Париж. У 1940 році Гітлер вирушив до Ейфелевої вежі, але не зміг піднятися на неї. Директор вежі до того, як німці прибули в їх місто, пошкодив деякі механізми в ліфті. Гітлер, як писали в той час, зміг завоювати Париж, але не зумів підкорити Ейфелеву вежу. Як тільки звільнили Париж, ліфт відразу ж заробив.

5

Як можна піднятися на вершину

Біля Ейфелевої вежі 3 рівня. На першому знаходиться один з ресторанів, а в 2 і 3 ярусі є спеціальні оглядові майданчики. До них можна дістатися на ліфті або ж піднятися пішки. За вхід доведеться заплатити кілька євро. Туристи радять вибирати для огляду 2 ярус вежі, т. к. звідти місто проглядається краще, видно всі деталі. Там встановлена металева сітка з отворами, через які можна зробити чудові знімки. Третій поверх знаходиться занадто високо. До того ж він обгороджений пластикової стіною. Фотографії, зроблені через неї, виходять не такими якісними.

4

Таємна квартира на вершині

На верхніх поверхах вежі є квартира, що належала Гюставові Ейфелю. Вона була такою ж, як сотні паризьких жител XIX століття, прикрашених шпалерами і килимами. Там була і невелика спаленька. Говорили, що забезпечені городяни пропонували величезні суми за можливість переночувати в ній, але господар був непохитний і нікого в неї не пускав. Однак там проводилися вечірки, на які збиралися найвпливовіші люди того часу. Але вони проходили дуже культурно, хоч і закінчувалися під ранок. Гостей розважала музика, т. к. в кімнатах перебував і рояль. Ейфеля відвідував і сам Томас Едісон, з яким вони пили коньяк і курили сигари.

3

Самогубства

Ейфелева вежа приваблює самогубців. За всю історію її існування тут покінчили з життям більше 370 чоловік. З-за цього по периметру оглядових майданчиків були збудовані огорожі. Першим тут помер чоловік, якому було всього 23 роки. Пізніше ця вежа стала одним з найпопулярніших місць для зведення рахунків з життям не тільки у Франції, але і у всій Європі. За легендою, одного із самогубців була молода жінка, яка впала на дах машини. Вона не тільки змогла відновитися від травм, але і вийшла заміж за власника цього автомобіля.

2

Фарбування вежі

Вежу фарбують кожні 7 років. Це робиться і для того, щоб уберегти її від корозії. Процедура фарбування досить складна. Спочатку з її поверхні видаляють фарбу, використовуючи пару під високим тиском. Якщо в очі кидаються зношені елементи конструкції, їх прибирають, замінюють на нові. Потім всю вежу покривають фарбою, яку наносять в 2 шари. На нього йде близько 57 тонн фарби. Всі роботи виконуються звичайними пензликами, вручну.

1

Історія будівництва

Автором ідеї був Гюстав Ейфель, точніше його співробітники бюро, Моріс Кешлен і Еміль Нугье. Було зроблено близько 5 тис. креслень цієї споруди. Спочатку передбачалося, що вежа проіснує лише 20 років, після чого її розберуть. Вона повинна була бути вхідною аркою на територію Всесвітньої виставки. Але туристи так полюбили цю пам’ятку, що її вирішили залишити. Будівництво вежі просувалося досить швидко, оскільки під рукою були детальні креслення. На все пішло близько 26 місяців. У будівництві брали участь 300 робітників. У 80-ті роки вежа була реконструйована, деякі металоконструкції в ній замінили на більш міцні і легкі. У 1900 році на ній встановили електричні лампи. Зараз, після неодноразових модернізацій освітлення, ввечері Ейфелева вежа вражає своєю красою. Потік туристів до неї не уривається, і становить близько 7 млн. в рік.