Ділитися в Facebook
Розповісти Вконтакте
В Однокласники
Поділитися:
Давно перейнявшись тим, що пішки йти і повільно, і утомливо, людина пристосував в якості транспортного засобу тварин. Минув час, і на зміну коні прийшли механічні візки. Тепер велосипеди, мотоцикли і стали звичним засобом пересування.
Але можливості проявити фантазію на транспорті далеко не вичерпані. Ось, наприклад, десяток досить нестандартних рішень.
10
Індивідуальна надземка
Ще в 1867 році американський винахідник Чарльз Харвей запропонував жителям Нью-Йорка індивідуальне засіб міського транспорту у вигляді мотодрезин, що пересуваються по залізничному шляху, прокладеному над міськими вулицями.
При всій безумности, ідея мала раціональне обґрунтування. Міський транспорт переживав кризу. В області наземного рейкового транспорту жорстоко конкурували монополії власників конки і зароджується метро. Пропозиція Чарльза не підпадало під ліцензійні обмеження і викликало живий інтерес. Хоча і не отримало розвитку — незабаром автомобілі вирішили питання особистого транспорту.
9
Веломонорельс
Тим не менш, курйозний «особистий рейковий транспорт» все-таки знайшов застосування. Правда, чисто розважальне, в парку відпочинку. Новозеландський комплекс «Парк велосипедних пригод», крім інших атракціонів, містить і монорейкову дорогу. По ній рухаються підвісні індивідуальні кабінки з педальним приводом.
Що цікаво, «особиста надземка» Чарльза Харвея теж зупинилася на стадії ручної дрезини. А ось «веломонорельс» не просто діє, але і користується у відвідувачів парку стабільним успіхом.
8
Крісло з мотором
Самохідні інвалідні крісла давно не новина. Але вони, все ж, не призначені для автодоріг загального користування. З іншого боку, з початку минулого століття будівельники автомобілів експериментували з мікроскопічними — не те автомобілями, не то мотоциклами з кабіною.
Знаменита корпорація Тойота взялася за справу грунтовно. Закликавши сучасні матеріали і технології, інженери сконструювали повноцінне індивідуальне транспортний засіб у вигляді, фактично, крісла з моторчиком. І це не «інвалідка». На такому апараті можна цілком серйозно розігнатися на парковій доріжці або в торговому комплексі.
7
Чоботи-скороходи
Здавалося б, далі індивідуальний транспорт зменшувати уже нікуди. Менше мотокресла будуть, мабуть, мопеди і велосипеди. Але це цілком звичні механізми. А що, якщо здійснити казкову ідею про «чоботи-скороходи»?
Сказано — зроблено. «Антигравітаційні черевики» розвивають ідею дитячого розваги «коник-стрибунець» і виросли з нього «джоллі-джокерів». Але це безмоторное транспортний засіб виглядає саме як черевики. Хитро сконструйована система пружин і амортизаторів дозволяє розвивати «пішоходу» швидкість велосипедиста з приблизно такими ж фізичними зусиллями.
6
Реактивний ранець
Абсолютно шпигунська штучка, що дозволяє всяким джеймсбондам перетинати кордони і евакуюватися з спецзавдання. Робити-то їх намагалися давно, а ось виходити стало тільки зараз.
Нарешті налагоджена технологія виробництва мініатюрних турбореактивних двигунів. Зберігати в польоті рівновагу допомагає сучасна мініатюрна електроніка. Раніше і те, і інше було «на грані фантастики», а сьогодні комерсанти вже почали розробляти набори «зроби сам реактивний ранець».
5
Шкільний автобус на стероїдах
Якщо вже мова зайшла за реактивні двигуни, можна згадати, що їх часом ставлять і на автомобілі. Саме «реактивний двигун на коліщатках» встановив рекорд швидкості, перевищивши швидкість звуку без відриву від землі.
Американці дуже люблять видовища «самий-самий автомобіль». Найшвидша легковик. Самі великі колеса. Самий злісний тягач. Ось і зробили «самий-самий» шкільний автобус, викинувши з салону майже всі сидіння, і помістивши туди турбореактивний двигун від винищувача і баки з неабияким запасом палива. Майже 600 кілометрів на годину! Навряд чи школярі будуть раді такому швидкому прибуттю в школу. А от глядачі автошоу задоволені.
4
Плаваючий автобус
Екскурсією на «річковому трамвайчику» навряд чи кого здивуєш. Автобусна екскурсія і поготів справа буденна. Але по всьому світу повно чудових місць, в яких острова чергуються з заплавами, рейкові види з захоплюючими подорожами по паркам.
Перші автобуси-амфібії з’явилися незабаром після II Світової війни. У американців залишилося «не при справах» безліч універсальних десантних амфібій. І якщо гусеничні не знайшли інших застосувань, крім геологічних партій, то колісні масово скуповувалися підприємцями і переробляли в екскурсійні «плаваючі автобуси». За характерну зовнішність і деяку незграбність на суші їх прозвали «кульгаві качки».
Ті машинки вже майже всі віджили свій вік. Але попит залишився, і сьогодні амфибийные автобуси вже проектують і випускають спеціально для потреб туризму.
3
Приватна підводний човен
Опинившись на воді, туристу часом хочеться подивитися, а що ж під нами?». Частково вирішує питання прозоре дно прогулянкового катера. Але ж хочеться ще ближче.
Придивившись до досвіду колумбійських злочинців, давно і успішно експлуатують саморобні мініатюрні підводні човни, заповзятливі суднобудівники розробляють проекти індивідуальних субмарин.
На відміну від суто «утилітарних» колумбійських човнів, тут користувачеві пропонується, в першу чергу, чудовий огляд на всі боки і можливість занурення на кілька десятків метрів. На жаль, «мирні туристи» поки що проявляють інтерес до проектів, але чомусь не поспішають із замовленнями.
2
Мотосерфинг
Чудове розвага на воді, ковзати на дошці! І весело, і видовищно, і гарний спорт. От біда: для такого ковзання потрібні вже дуже специфічні умови. Далеко не скрізь прибій створює досить великі, рівні і, головне, стабільні водяні вали. Та й від погоди розвага залежить дуже сильно.
Для жителів спокійних водойм пропонуються серфи з моторчиком. Тепер для ковзання по водній гладі водяна гора вже не потрібна. А при деякій вправності можна і показувати трюки.
1
Автобус-тунель
Повертаючись до громадського транспорту: вже дуже тісно нині на вулицях. У багатьох великих містах намагаються знизити напруженість, вводячи драконівські обмеження на перебування у місті легковиків. На жаль, і це не допомагає, на вулицях починають штовхатися вже автобуси і трамваї.
Японцям і китайцям ця проблема особливо добре відома. І якщо японці змушені підлаштовувати свої рішення під вже сформовану архітектуру мегаполісів, то китайці надійшли рішуче. Маючи можливість проектувати вулиці своїх міст, що ростуть як на дріжджах, вони взяли і спроектували автобус, буквально ширяє над вулицею.
Ніяких фантастичних технологій, все в рамках реальності. Автобус пересувається на високих ногах» з колесами. Він повинен займати всю ширину вулиці. При цьому колеса їдуть по спеціально виділених доріжках (зовсім не широким і не заважає звичайному транспортного потоку). Великий салон буквально ширяє над кількома смугами руху, пропускаючи під своїм черевом не тільки легковики, але і прості автобуси і трамваї. Масштабно!