Ділитися в Facebook
Розповісти Вконтакте
В Однокласники
Поділитися:
Коли в 1517 році іспанські конкістадори Франсиско Ернандеса де Кордоби висадилися на півострові Юкатан в Мезоамериці (Центральній Америці), то вони із здивуванням виявили тут досить високорозвинену цивілізацію, за багатьма ознаками швидко приходить в занепад. Але, незважаючи на те, що іспанці, звичайно, дуже посприяли остаточного руйнування цього багато в чому унікального світу індіанців майя, основною причиною його краху, на думку більшості вчених – істориків і археологів, – стали все-таки не вони.
Цивілізація майя виникла 3500-4000 років тому (тобто, виходить, що вона «всього» на 1000 років молодше цивілізації Стародавнього Єгипту). Майя так і не змогли винайти колесо, вони не знали металевих знарядь праці, але, тим не менш, побудували в джунглях величезні міста з високими фронтонами пірамідами-храмами, до яких вели рівні бруковані дороги. Вони володіли медичними, математичними і астрономічними знаннями, мали писемність, створили унікальний (і неймовірно точний для того часу) календар і т. д. І вони ж сумно прославилися своєю жорстокістю, оскільки приносили в жертву богам власних одноплемінників.
Представляємо вам 10 найцікавіших фактів про індіанців майя.
10
Піраміди і міста майя знаходять досі
На даний момент археологи вже виявили в південних штатах Мексики, в Белізі, Гватемалі, Гондурасі і Сальвадорі близько 1000 міст і 3000 поселень майя. Але вони продовжують раптово «перебувати» по сей день. Здавалося б, як можна «не помітити» величезний місто розміром у кілька гектарів?! Тим більше, що в ньому, частіше всього, є ще й піраміди до 60 метрів заввишки! Але якщо врахувати, що ці міста розташовані, в основному, в гористій місцевості, і до того ж вони давним-давно заросли тропічними джунглями, то нічого дивного тут немає. Так, всього кілька років тому в Тонина (штат Чьяпас в Мексиці) виявилося, що природний вигляд пагорб, – це насправді цілком рукотворна піраміда майя висотою аж 75 (!) метрів, просто вона до такої міри «потонула» в густій рослинності, що нікому і в голову не приходило почати тут розкопки.
9
Майя любили шоколад
Археологи вважають, що першими в Мезоамериці шоколад «розсмакували» (ще за 1500 років до нашої ери) індіанці ольмеки. Але масово вживати цей всім знайомий нам нині продукт стали саме майя (як мінімум, 2600 років тому). Правда смак того шоколаду (як, власне, і спосіб його приготування) дуже сильно відрізнявся від нашого. Шоколад майя був гірким напоєм: до його складу, крім розмолотих какао-бобів та води, входила кукурудзяне борошно, перець чилі та інші зайві (на наш погляд) приправи. Крім того, всю цю суміш потрібно було не просто закип’ятити, але і ретельно збовтати до появи густої піни. Більш або менш нагадував за смаком той солодкий шоколад, що ми вживаємо зараз, тільки напій без перцю, але з додаванням меду і ванілі. Цукор же в шоколад першими здогадалися додати якраз іспанці.
Шоколад у майя вважався напоєм не для черні, його могли вживати тільки жерці, аристократія і вищі воїни. До речі, вони вже знали про його тонізуючі властивості, а також про те, що шоколад – це, по суті, сильний афродизіак.
А ще какао-боби використовувалися в індіанців майя, як обмінна валюта, – за 100 таких бобів можна було купити раба.
8
Майя розбиралися в галюциногенах і використовували наркоз
Одним з кращих способів поговорити з богами і духами у жерців майя було вживання одурманюючих речовин-галюциногенів, які виготовляли з грибів, тютюну, кактуса-пейота, одного з видів в’юнків, ферментованого (забродженого) меду і т. д. Ну а щоб ці «пекельні суміші» краще і швидше діяли, їх іноді вводили ректально (тобто, – робили клізму).
Крім того, доведено, що майя використовували подібні ж речовини в якості знеболюючого наркозу. Справа в тому, що вони не просто добре розбиралися в медицині (вміли акуратно зашивати рани, застосовуючи в якості хірургічної нитки людські волосся, загоювали переломи, пломбували зуби, зубні протези робили, і навіть лікували такі хвороби, як туберкульоз, виразка, астма тощо), але й були здатні проводити складні хірургічні операції за допомогою інструментів, зроблених з вулканічного скла обсидіану (аж до трепанації черепа). Природно, без наркозу тут ніяк не обійтися.
7
У майя були свої поняття про красу
Наберіть в Гуглі» або в «Яндексі» запит «Мистецтво майя. Фото». А тепер уважно придивіться до зображень людей, – у багатьох з них величезні горбаті носи і неприродно довгі голови з плоским лобом. Так, цілком вірно, – у майя це вважалося ознаками краси і аристократичності. Матері з вищих станів спеціально докладали всіх зусиль, щоб їх діти виростали «модними» за місцевими мірками: прив’язували новонародженому немовляті плоскі дощечки по обидві сторони голови, щоб вона поступово витягнулася, а перед його обличчям (якомога ближче) вішали каучуковий кулька, на який малюк змушений був весь час дивитися. Навіщо? А потім, що косоокість, на думку майя, – теж одна з особливостей людини шляхетного походження.
У чоловіків був особливо популярний великий «орлиний» ніс. Кому не пощастило від природи дістати саме такий носяра, той намагався зліпити його за допомогою спеціальної мастики. А жінки (само собою, – заради краси) інкрустували собі зуби бірюзою, нефритом, гематитом і т. д., чорнили їх смолою, або ж стачивали так, щоб вони стали схожі на трикутні зуби акули.
6
Ієрогліфи майя були розшифровані випадково
На більшості будинків і пам’ятників, встановлених індіанцями майя, а також і на кераміці, збереглося безліч зразків їх унікальною писемності (на жаль, але рукописів від цієї цивілізації залишилося дуже мало, – у свій час іспанські ченці люто викорінювали в Мезоамериці всі ці язичницькі «бісівські» знаки). Тексти майя складалися з різних комбінацій більш ніж 800 значків-ієрогліфів, кожен з яких являв собою окремий склад. Ця система письма досить складна, і дуже довгий час ніхто не міг її розшифрувати.
Але одного разу на розкопки в Пьедрас Неграс в Гватемалі запросили американку, яка народилася в Сибіру, – Тетяну Проскурякову. Дівчина вчилася на архітектора і підробляла археологічним ілюстратором для музею у Філадельфії. Саме Тетяна першої припустила, що, скоріше за все, також як і в Єгипті, написи майя розповідають про діяння їх правителів. Так було розшифровано кілька дієслів. До речі, головний прорив у розумінні писемності майя (кожен знак-ієрогліф – це не буква і не ціле слово, а склад) зробив радянський лінгвіст та історик Юрій Кнорозов. Донині вчені працюють над прочитанням ієрогліфів майя, на даний момент ними вже «упізнані» приблизно 90% з них.
5
Майя грали в екстремальні ігри
Практично в кожному місті майя була спеціальна площадка для гри в м’яч (точніше – своєрідний «гібрид» баскетболу, футболу та регбі). Правила цієї гри були досить простими, – потрібно закинути важкий каучуковий м’яч у високо висить обруч, схожий на баскетбольне кільце. При цьому до м’яча не можна було торкатися руками (а тільки головою, колінами, стегнами і ліктями). У гравців навіть була «спортивна форма»: шоломи, наколінники і налокітники.
А ось в тому, хто конкретно входив в склад граючих команд (а також «що їм за це було») історики розходяться в думці. Одні вважають, що в цю ритуальну гру грали тільки бранці, захоплені майя при набігах на сусідні племена (причому, грали вони мало не людськими головами), і що всю програла команду жерці в кінці приносили в жертву богам. Інші ж сперечаються, що в таку важливу (у релігійному сенсі) гру могли бути гідні зіграти тільки самі майя, і що в жертву (шляхом обезголовлювання) приносили саме виграла команду, – це було честю та знаком особливої «обраності» богами.
4
Майя фарбували жертв у синій колір
Як тільки що сказано в попередньому пункті, – стати обраною жертвою богам вважалося справжньою честю для майя. Судячи за багатьма ознаками, вони вірили в рай. Але до раю ще треба дістатися, пройшовши через 13 «пекла» (а це під силу далеко не всім душам). «Прямий квиток» в рай, за уявленнями майя, отримували жертви воєн, самогубці, переможені (чи все-таки виграли?) в м’яч, що померли при пологах жінки і ті, хто був принесений в жертву при різних релігійних ритуалах. Тому жерці завжди дуже ретельно обирали жертв, і частіше всього це були саме майя, а не бранці з інших племен.
Коли жертва була остаточно «затверджено» (а дата жертвопринесення точно вирахувана за календарем), її «прикрашали», забарвлюючи в яскраво-синій колір. Після цього «обраного богами» приводили на вершину піраміди і клали на спину на кам’яний вівтар. Швидким рухом жрець розкривав йому грудну клітку гострим обсидіановим ножем і виймав ще б’ється серце. Кошмар? Нічого не поробиш, – які часи, такі й звичаї. Зате відразу в рай!
3
Майя не передбачали кінець світу
Пам’ятайте, деякі з нас реально очікували кінця світу 21 грудня 2012 року, тому що «так пророкує календар майя». Так от, нічого подібного майя не пророкували! Просто в самому довгому їх календарі (на 5125 років!) закінчився черговий повний цикл і, стало бути, просто розпочався новий. Тобто, згідно з календарем майя, ми зараз живемо в 7 році нового циклу. Ніякого апокаліпсису!
Насправді, майя користувалися трьома календарями. Один з них (так би мовити, «цивільний») включав в себе 18 місяців по 20 днів, тобто 360 днів плюс ще 5 так званих «фатальних» днів, – разом якраз 365. По ньому визначали, коли потрібно починати сівбу і «городні роботи», коли збирати врожай, займатися іншими справами по господарству і т. д. Інший («церемоніальний») календар, – 20 місяців 13 днів, загальна 260, – використовувався для визначення дат різних релігійних церемоній (у тому числі, – жертвопринесень). А обидва разом вони складали той самий довгий («круглий») календар, в якому враховувалися руху планет і багатьох сузір’їв на довгий-довгий період. До речі, на думку майя, у часу немає початку або кінця, просто один період переходить в інший.
2
Майя не зникли назавжди
Багато наші сучасники твердо впевнені, що майя остаточно «вимерли» ще в 16 столітті. Серйозно?! Приблизно 3 мільйони чоловік ось так взяли і зникли з лиця Землі відразу? Так, до цього часу (а точніше, – набагато раніше) майя перестали будувати величезні міста і високі піраміди, а також з якихось невідомих причин масово покинули і ті поселення, які існували здавна. Але цей народ (а насправді, – кілька споріднених племен) мешкає в Центральній Америці повсюдно досі.
Більше того, зараз нащадків майя в два рази більше, ніж тоді, коли їх вперше виявили іспанці, – на Юкатані і в його околицях їх налічується від 6 до 7 мільйонів (наприклад, в Белізі 10% населення – це ті самі майя). І вони до наших днів зберегли свою унікальну культуру і мову, що викликає повагу.
1
Загадка занепаду цивілізації майя
Найголовніша таємниця, пов’язана з індіанцями майя, полягає в тому, чому в 9 столітті нашої ери багато високорозвинені міста цього численного народу (в деяких з них, за підрахунками археологів, мешкало до 70 тисяч чоловік) були так раптово покинуті та занедбані. Версій висловлюється багато (але жодна з них поки що так і не отримала гідного підтвердження):
- майя остаточно виснажили свої поля і сільськогосподарські угіддя (адже в джунглях їх дуже важко розчищати від дикої рослинності), в результаті чого почався голод, і людям довелося покинути міста;
- відбулася зміна клімату, і джунглі просто «зжерли» міста майя;
- сталося перенаселення, і в підсумку міські комунікації (в тому числі водопровід тощо) перестали справлятися зі своїми функціями, можливо, почалися епідемії хвороб та інші «соціальні катаклізми»;
- відбулося вторгнення ворожих племен (і куди вони поділися потім?);
- сталася якась природна катастрофа. І т. д. і т. д.
Не виключено, що розгадка цієї таємниці так і не буде знайдено. У будь-якому випадку, іспанці виявили на місці давньої і великої цивілізації тільки її руїни й окремі розрізнені племена. Тому їм і вдалося так швидко їх завоювати.
