Ділитися в Facebook
Розповісти Вконтакте
В Однокласники
Поділитися:
Всі батьки на світі хочуть для своєї дитини кращої долі. Але щоб він став гідною людиною, зусилля потрібно докласти вже зараз, поки дитина зовсім маленький. Невід’ємною частиною виховання є покарання. Як би не опиралися цьому батьки, яких би обіцянок собі не давали, стриматися деколи дуже складно, та й не потрібно, адже якщо дитину не карати, він виросте розпещеною. Ось тільки робити це потрібно з розумом, щоб не було наслідків.
Діти, яких дуже карали в дитинстві, мають цілий багаж психологічних проблем: вони не цінують себе, насилу вибудовують стосунки з оточуючими. Щоб цього не сталося у вашій родині, вчіться правильно карати дитину. Допоможе вам в цьому наша стаття. Нижче представлений список принципів покарання, яке не завдасть шкоди самооцінці дитини.
10
Не карайте за вчинки, зроблені без злого умислу
Діти завжди прагнуть до новизни, вони відчувають себе першовідкривачами. Їм неважливо, де вони знаходяться, вдома чи на вулиці, в гостях або громадському місці. Дитина виконує дію, яка призводить до неприємності. Як на це реагують батьки? Звичайно ж, вони кричать, лаються, соромлять дитину. Якщо сталася неприємність, а дитина не хотів зробити нічого поганого, поспівчувайте йому, постарайтеся допомогти і вирішіть проблему разом. Яскравий приклад: дівчинка хотіла допомогти мамі, взяла брудну тарілку зі столу, але не змогла донести до миття, тарілка розбилася. Мама сварить її, каже, що від її допомоги тільки гірше. Не робіть так ніколи, інакше ваша дитина виросте нерішучим. Він буде прислухатися до думки сторонніх людей, не зможе самостійно приймати рішення.
9
Контролюйте свої емоції
Деякі батьки не можуть контролювати свої емоції. Якщо чесно, таких батьків чимало, навіть самі ідеальні іноді зриваються. У пориві гніву вони можуть наговорити дитині неприємних речей, які до справи не мають ніякого відношення, або навіть вдарити. Перш ніж розмовляти з дитиною, заспокойтеся, долічіть до 10 або виконайте інше дію, яке допоможе вам прийти в норму. Коли відчуєте, що спокійні, можете почати розмову. Якщо ваша дитина чутливий і ранимий, ваші емоції можуть призвести до появи психологічних проблем, таких як синдром «жертви».
8
Не підривайте свій авторитет
Багато тат і мам вважають, що необов’язково дитину карати, достатньо просто його полякати. Це неправильний підхід, незабаром дитина зрозуміє, що ви кидаєте слова на вітер. Він вже знає, що ви здатні тільки залякувати його, але ніяких дій робити не будете. Дитина перестає розуміти, що таке хороший вчинок і що таке поганий. Його система цінностей руйнується, ледь сформувавшись. Звичайно, бувають виключення з правил. Якщо ви вирішили «пощадити» сина або доньку, обов’язково поясніть йому/їй, чому ви так робите.
7
Не згадуйте минулі проступки
Нерідко трапляються такі ситуації, коли дитина робить щось погане, а батьки не тільки карають його за цей проступок, але ще й згадують, в чому він оступився п’ять років тому. Дієте за принципом: покарали, забули. Не потрібно згадувати минулі провини. Поставте себе на місце дитини, що ви будете почувати в такій ситуації? Якщо ви продовжуєте в тому ж дусі і нагадуєте дитині про всіх його маленьких і великих «гріхах», швидше за все, він виросте рохля. Він буде жити за інерцією, боятися змін і зациклюватися на кожну помилку, яку здійснить.
6
Не ображайте дитини
Під дією сильних емоцій більшість батьків навіть не замислюються про те, як вони називають свою дитину. Нецензурні слова, образливі прізвиська мають величезну силу, вони знижують самооцінку дитини. До речі, багато дорослі люди зізнаються в тому, що не можуть забути тих слів, що говорили їм батьки в пориві гніву. Це ускладнює їх життя. Якщо ви називаєте дочку «растяпой», вона такою і буде, якщо ображаєте сина «тюхтієм», він ніколи не стане впевненим у собі. Контролюйте свої емоції і ретельно вибирайте слова. Тим більше неприпустимі в розмовах з дітьми матюки.
5
Використовуйте фізичне покарання лише в крайніх випадках
Якщо ви ніколи не використовуєте фізичні покарання, це не означає, що ви – прекрасні батьки. У деяких випадках без цього ніяк. Правда це повинні бути такі ситуації, коли дії дитини загрожують здоров’ю інших дітей або тварин. Також, якщо він робить щось таке, внаслідок чого може постраждати сам. Ваша дитина знущався над сусіднім кошеням або побив однокласника, який набагато слабкіше його. Правильна реакція: «Де мій ремінь?». Розмови тут не допоможуть, через деякий час ваша дитина стане некерованим, і на місці кошеня може опинитися людина. Але не захоплюйтеся, сильно бити дитину все ж не варто.
4
Карайте пропорційно проступку
Ви повинні подумати над системою покарань і дотримуватися її. Якщо ви однаково сильно караєте за розбите вікно і двійку в чверті, дитина не зможе вибудувати актуальну систему цінностей. Карайте порівнянно проступку і віком. Стає смішно, коли батьки позбавляють підлітка телевізора, а малюка прогулянок. Підліток і в телефоні зможе знайти все, що потрібно, а маленька дитина кожен день повинен гуляти, це не примха, а необхідність. Караючи дитину, ні в якому разі не позбавляйте його обіду або необхідних речей.
3
Не можете знайти винного? Карайте всіх
Батьки діють несправедливо, якщо карають одну дитину, не розібравшись. Зрозуміло, що вони не Шерлоки Холмси і не будуть проводити розслідування, але тоді необхідно прийняти вірне рішення. Просто покарайте всіх. Звичайно, якщо це ваші діти, а не чужі. Не варто виховувати друзів і подруг вашої дитини, нехай з ними розбираються їх батьки. Якщо ж ви будете карати однієї дитини, а його брата або сестру немає, тоді у винного почне розвиватися комплекс «жертви». Ця дитина виросте невпевненим у собі, він не зможе постояти за себе і завжди буде об’єктом насмішок. Інший дитина, якого ви не караєте, стане занадто самовпевненим.
2
Не карайте в присутності свідків»
Якщо ваш дитина вчинила щось погане, а ви знаходитеся в суспільному місці, не лайте його при всіх. Залиште розмову на потім, прийдете додому і поговоріть. Тим більше не можна карати дитину за її друзів та однокласників. Над ним почнуть насміхатися, стосунки з товаришами зіпсуються. Ви ж теж не хотіли б, щоб ваш чоловік/дружина влаштовували скандал на публіці? Якщо будете так робити постійно, дитина стане залежний від чужої думки. В майбутньому йому буде дуже складно, він буде залежати від думки інших людей.
1
Не плутайте заборону і прохання
Багато батьки плутають заборону і прохання. Вони просять дитини про що-небудь, але роблять це так, що прохання схожа на наказ. Якщо ви говорите: «Досить сидіти за комп’ютером», дитина, швидше за все, займеться іншим справою. Якщо ж ви скажете: «Може вистачить сидіти за комп’ютером?», він сприйме це як питання, прохання. В цьому випадку він сам прийме рішення. Тому не дивуйтеся, коли через дві години виявите, що дитина досі сидить у соцмережах або грає в ігри. Ви ж не заборонили йому, тому й карати тут не за що. Якщо в такій ситуації, ви караєте дитину, згодом він стане виконувати прохання всіх людей, щоб не відчувати почуття провини, як в дитинстві.
