Маркетологи – люди розумні. Вони прораховують всі варіанти нашого з вами поведінки, всі шляхи нашого відступу і в потрібних місцях розставляють для нас з вами пастки. Вони знають про наших потребах куди більше нас самих, а в деяких випадках…
Маркетологи – люди розумні. Вони прораховують всі варіанти нашого з вами поведінки, всі шляхи нашого відступу і в потрібних місцях розставляють для нас з вами пастки. Вони знають про наших потребах куди більше нас самих, а в деяких випадках вони ж і формують відчуття необхідності того чи іншого товару. Поспілкувавшись в колах фахівців цієї професії і дізнавшись ближче премудрості їх діяльності, я стала дивитися на світ, буквально, іншими очима.
Але є одна загадкова сфера, яка насилу піддається їх впливу – продаж м’яких меблів. Головною причиною цьому є переповненість даного ринку приватними виробниками, які просто задовольняють попит, не вдаючись в подробиці про жодних дискомфортних відчуттях, випробовуваних покупцями.
А відчуття і справді, рідко бувають приємними. Згадуючи своє останнє відвідування меблевого ринку, дуже чітко пам’ятаю той момент, коли я закінчила огляд всього асортименту і сорок хвилин намагалася знайти те саме місце, де знаходився комплект, який мені сподобався. Не знайшла, зрозумівши, що дуже втомилася, згадала про те, що це був мій єдиний вихідний і вирушила додому, купивши по дорозі собі величезний втішний торт. Будинку розташувалася на дивані з шматком кремового щастя в одній руці і ноутбуком в інший.
Не минуло й години, як я знайшла в інтернеті практично точну копію того самого комплекту. Так, трохи дорожче, але зате в формі замовлення можна було вибрати потрібні розміри. І взагалі, виявилося, що їх офіційний магазин знаходиться в двох кварталах від мого будинку. Вирішила почекати з інтернет-купівлею і навідатися в їх салон.
Якщо скажу, що я була вражена, то навряд чи передам і половину своїх емоцій. Нічого спільного з метушливим меблевим базаром, ніяких табличок типу «Присів – купив», ввічливі менеджери, які знають усе про свій продукт. А головна відмінність цього багато місця – привабливо скомпоновані комплекти меблів. Розглядаючи свій майбутній диван, я зрозуміла, що не купити столик, що стоїть поруч з ним в магазині, я просто не маю права. Вони були мовби створені одне для одного: колір, розмір, фактура… і знижка при купівлі їх у комплекті.
І ось, через півтора місяці подруга попросила мене прихистити Катюшу та Матвія (вони її рідні брат та сестра), які приїхали на конференцію в наше місто. Залишитися у родичів не змогли через повального грипу, що вирував у стінах відбувся пристановища. Саме вони і були молодими фахівцями в області маркетингу.
Якось за чашкою чаю, розпитуючи їх в черговий раз про їх професійні хитрощі, я згадала про наш «Великий меблевий центр». І вирішила поцікавитися, де в цьому страшному місці ховаються їх «пастки». Вони зітхнули, переглянулися і захихотіли. Виявляється сфера малого та середнього меблевого виробництва вважається настільки некерований, що навіть маркетологи махнули на них рукою. Чого не можна сказати про салонах, типу того, в якому я в підсумку купила собі диван – http://www.avangard.biz/catalog/divan5507.htm – і столик (і ще парочку предметів інтер’єру). Там їх робота на кожному кроці.
Виходить, що я виявилася типовим покупцем, попалися на вудку маркетологів. Прикро? Анітрохи. І навіть більше того – я отримала масу задоволення від того, як мене там прийняли, як грамотно підказали, що мені потрібно. Є речі, за які я згодна трохи переплачувати.
Автор: Вікторія Волгіна.
