10 дітей-акторів, які зіграли краще за дорослих

445

 Ділитися в Facebook
 Розповісти Вконтакте
 В Однокласники
Поділитися:


Акторський талант (навіть якщо він – від природи) вимагає багаторічної «шліфування» і доопрацювання. Цілком дорослі актори, давно сформувалися як особистості, часом витрачають на відточування своєї майстерності цілі десятиліття, перш ніж отримують визнання глядачів. Вони знають, як показати на екрані (або на сцені) будь-які емоції – радість, любов, бурхливий захват, нудьгу, відчай, горе або навіть безвихідь, – тому що самі вже, як правило, коли випробували їх у життя.

Але іноді на екрані з’являється дитина, який передає в глядацький зал ті ж емоції, що і його дорослі колеги, але робить це ще більш достовірно, – так, що ми віримо кожному його слову, кожному жесту, погляду, повороту голови… Як він це робить? Звідки ця маленька людина знає, що таке безмежна біль, що таке порожнеча в душі, що таке надія, здавалося б, безвихідної ситуації? Він розуміє, що саме і як потрібно показати? Може бути, діти розбираються в почуттях краще нас, – вже злегка «встигли зачерствіли» дорослих?

Давайте згадаємо 10 маленьких акторів, які вразили нас своєю дитячою грою.

10

Генрі Томас


Коли Стівен Спілберг підбирав акторський склад фільму «Інопланетянин» (1982), 10-річний Генрі Томас прийшов, щоб спробувати свої сили у кастингу на роль хлопчика Еліота, випадково подружившегося із забавним прибульцем. За сценарієм, батьки Еліота не дуже звертають на нього увагу, тому хлопчик, звичайно, страждає від самотності і неприкаяності.

На кастингу Генрі, якого попросили зобразити смуток, настільки точно виконав поставлене завдання, що Спілберг сам не зміг стримати сліз. Генрі Томас отримав цю роль і зіграв її блискуче і дуже емоційно), незважаючи на те, що протягом усього знімального процесу, по суті, спілкувався з лялькою.

9

Кірстен Данст


У свої 11 років юна Кірстен Данст трохи не переграла вже знаменитих акторів Бреда Пітта і Тома Круза у фільмі «Інтерв’ю з вампіром» (1994). Їй довелося зіграти роль Клодії – дорослому вампірши, навічно «застрягла» в тілі маленької дівчинки (і до того ж відчуває далеко не дитячі почуття до Луї – тому, хто зробив її колись вампіром).

Кірстен не просто впоралася з роллю, – вона чудово передала своєю грою сум’яття і страждання «старої душі» в юному тілі. До речі, Бред Пітт потім сказав, що спілкуватися з Кірстен було набагато цікавіше, ніж з багатьма її дорослими колегами.

Багато хто пам’ятає підрослу (17-річну Данст у драмі «Діви-самогубці» в ролі Люкс Лісбон, зіграної юною актрисою досить достовірно і пронизливо. Всього ж до свого повноліття Кірстен Данст знялася в 4-х десятках кінострічок, спробувавши себе у різних амплуа і заслуживши багато схвальних відгуків від критиків.

8

Деніел Редкліфф


Мало хто в курсі, що ще до своєї зоряної ролі «хлопчика зі шрамом» Деніел Редкліфф мав акторський досвід. У 10 років він зіграв юного Девіда Копперфільда в однойменній драмі. Але, само собою, основна «ширина та глибина його таланту розкрилася саме в ролі дорослого (і набирающегося життєвої мудрості) Гаррі Поттера.

Погодьтеся, – тепер вже неможливо уявити на його місці якогось іншого актора. Ден настільки органічно увійшов в цей образ (анітрошки не поступаючись у майстерності гри своїм дорослим колегам, включаючи знаменитих Гері Олдмана, Алана Рікмана і Меггі Сміт), що нині йому доводиться постійно доводити всьому світу, що він, взагалі-то, не «довічний Гаррі Поттер», а дуже різноплановий актор. І це, до речі, йому вдається дуже блискуче.

7

Маколей Калкін


Цього смішного білявого хлопця ми всі, звичайно, пам’ятаємо по фільму «Один вдома». Він, власне, і не грав, – він БУВ звичайним хлопчиком не боязкого десятка, який потрапив у нестандартну ситуацію і досить успішно (з величезною, типово дитячої, фантазією) вирішальним виникаючі по ходу діла проблеми. Кевіну-Маколею тоді було лише 9 років, але він став кумиром мільйонів глядачів.

А ось фільм «Хороший син», де акторський талант Маколея показав ще одну свою прекрасну грань – драматичну, – на жаль, деякі пригадають. У цій картині він зіграв Марка – підлітка з явними психічними відхиленнями, соціопата і садиста. Він із задоволенням знущається над тваринами, потім намагається вбити свою маленьку кузину, а потім – і власну матір.

Звичайно, глядачеві дуже важко було сприймати пустотливого «Кевіна з «Один вдома»» ось такий, – абсолютно протилежною, – ролі. Тим більше, що 12-річний Маколей зіграв її дуже достовірно. А потім були ще кілька ролей (майже не запам’яталися глядачеві), наркотики, алкоголь, ранній шлюб (у 17 років) і швидке розлучення… І кар’єра Маколея Калкіна, в результаті, пішла під укіс.

6

Джоді Фостер


Двічі «оскароносиця», Джоді Фостер, почала зніматися в рекламі і серіалах з трьох років, а у великому кіно – з 10-ти. У свої 14 вона була вперше номінована на «Оскар» за роль малолітньої повії Айріс у фільмі Мартіна Скорсезе «Таксист».

Заздалегідь передбачаючи шквал серйозних звинувачень за залучення до такої специфічної ролі настільки юної актриси, Скорсезе спочатку попросив Джоді пройти цілу серію психологічних тестів, щоб переконатися, що вона і справді витримає моральний стрес, пов’язаний з виконанням ролі Айріс.

Фостер успішно пройшла всі тести, а потім відверто і дуже щиро зіграла свого персонажа, розкривши всю простоту і складність його особистості. З цього моменту для Джоді Фостер були відкриті всі шляхи у серйозне кіно.

5

Емма Уотсон


Єдина і неповторна Герміона Грейнджер, – тільки так довгий час сприймали юну актрису Емму Уотсон. Забавна оката дівчинка (вміла бути і дуже серйозної), вела себе на кастингу на цю роль досить впевнено, чим здивувала і підкорила продюсерів і режисера Кріса Коламбуса. Еммі було тоді всього 9 років.

Зйомки показали, що вибір виявився ідеально вірним. Так само, як і у випадку з Гаррі Поттером, Деніелом Редкліффом, персонаж (Герміона) і його виконавець (Емма Уотсон) підійшли один одному, як ключ до замка.

У «Поттеріані» проявився і комічний, драматичний таланти юної актриси. Не дивно, що після цієї восьмисерійної саги Емма Уотсон отримує найрізноманітніші ролі часто і регулярно (і, треба сказати, чудово справляється з ними).

4

Хейлі Джоел Осмент


Маленький актор Хейлі Джоел Осмент почав зніматися в кіно ще в 6-річному віці, але став всесвітньо відомим після виходу фільму «Шосте почуття» (1999). Роль Коула Сіра – «хлопчика, який бачить привидів» – принесла 11-річному Хейлі номінацію на «Оскар». Його майстерня гра (особливо – недитячим мудрий і глибокий погляд) вражала як його колег по знімальному майданчику, так і глядачів, а потім і кінокритиків.

Ще через рік – у 2000-му, Хейлі знову показав глибину свого драматичного таланту, зігравши семикласника Тревора Маккінні, що вигадав свою власну теорію, як зробити наш світ кращим, у драмі «Заплати іншому».

А в 2001-м, в «Штучному розумі», він ледь не переграв самого Джуда Лоу, настільки зворушливо, пронизливо і реалістично виконавши роль хлопчика-андроїда, шукає справжню материнську любов, що критики пророкували Хейлі Джоелу Осменту величезне майбутнє у великому кіно. На жаль, в 2006-му Хейлі попався за кермом нетверезим і з наркотою у кишені, а потім розповнів, розгубивши дитяче чарівність, після чого його кінокар’єра зайшла в глухий кут…

3

Леонардо Дікапріо


Тепер вже теж «оскароносець» («Нарешті!» і «Слава богу!») Леонардо Дікапріо вперше з’явився перед камерами в 2,5 року. До 14 років він встиг знятися в 30 рекламних роликах і (в епізодичних ролях) в декількох серіалах, у тому числі досить відомих, – наприклад, «Санта-Барбара», «Нові пригоди Лессі» і т. д.

Але першу помітну роль (зазначену критиками вельми і вельми позитивно) він зіграв лише 16 років, – у фільмі «Життя цього хлопця» (1991) з Робертом де Ніро і Еллен Баркін. Як потім розповідав сам де Ніро, хлопець вразив його своєю грою, – по-справжньому достовірної та професійної.

А ще через рік Лео отримав роль Арні Грейпа (розумово відсталого підлітка) в драмі «Що гризе Гілберта Грейпа?» з Джонні Деппом. Ді Капріо настільки органічно увійшов у роль, що багато глядачі подумали, що режисер і правда взяв на роль хлопчика з серйозними відхиленнями у розвитку. Це зараз ми всі вже в курсі, що Лео здатний зіграти кого завгодно і що завгодно, хоч табуретку.

2

Дакота Феннінг


Схильність до акторської професії проявилася у маленької Дакоти Феннінг ще в 4 роки (в цьому віці її віддали в дитячу театральну студію). А в 6 років дівчинка вже зіграла першу серйозну роль у своїй кінокар’єрі.

У фільмі «Я-Сем» (2001) Дакоті дісталася роль Люсі Даймонд Доусон – дочки розумово відсталого Сема, який дуже любить свою дитину, але не може про неї нормально піклуватися. Дакота настільки добре впоралася з роллю Люсі, присматривающей за власним батьком, з серйозністю дорослої людини, що фільм неможливо дивитися без сліз.

А в 12 років Дакота Феннінг викликала бурхливий скандал, приголомшливо зігравши Луэллен – дівчинку із неблагополучної родини, у що б то не стало бажає потрапити на концерт улюбленого співака Елвіса Преслі і зґвалтовану скористався цим знайомим. Після виходу цього фільму («Зацькована», 2007) деякі особливо вразливі глядачі і критики вимагали позбавити матір Дакоти батьківських прав за те, що дозволила дочці знятися в «цьому» без дублера. Сама Дакота розважливо відповіла, що «це всього лише кіно, це і є акторська гра».

1

Наталі Портман


Ще одна володарка «Оскара» Наталі Портман (тоді – Наталі Хершлаг) теж з раннього дитинства мріяла стати актрисою. Кожні шкільні канікули вона проводила в театральному таборі.

І ось одного разу (в 13 років) Наталі прокинулася знаменитою – на екрани вийшов фільм Люка Бессона «Леон» (1994), в якому вона зіграла юну кілершу Матильду. (До речі, на цю роль пробувалися майже 2 тисячі претенденток, але серйозна і не по роках рішуча Портман обійшла їх всіх). В кадрі Матильда, випадково пережила вбивство всієї своєї родини поплічниками наркобарона, курить, вчиться стріляти, намагається будувати вічка» приютившему її кілеру Леону, навіть вбиває. (Хм… Як вам така роль для 12-річної дівчинки?) Тим не менш, Наталі впоралася з нею на 10 балів з 10, вразивши своїм талантом як всю знімальну групу, так, трохи пізніше, кінокритиків і глядачів (і проторує собі тим самим дорогу у велику кінокар’єру).