Ділитися в Facebook
Розповісти Вконтакте
В Однокласники
Поділитися:
Якщо в родині є маленька дитина, батькам дуже часто здається, що в квартирі вибухнула іграшкова бомба». Іграшки скрізь: на підлозі, на дивані, під диваном, на кухні і навіть у ванній. Звичайно, в магазинах зараз можна купити що завгодно, сучасні діти не відчувають нестачі в іграшках. Дарують батьки, бабусі, дідусі та інші родичі, друзі. Ось тільки навіть нові іграшки не можуть зацікавити дитину надовго.
А адже ще кілька десятків років тому, діти і не уявляли, що може бути таке різноманіття іграшок. Пара ляльок і один самоскид, набір дерев’яних кубиків і дерев’яна пірамідка передавалися у спадок від старших дітей до молодших. Та Все ж і в радянський час були цікаві іграшки, але купити їх у звичайному магазині було практично неможливо. Ціни були захмарними, і радянським дітям залишалося тільки мріяти і заздрити тим щасливчикам, у яких була хоча б одна така іграшка.
10
Водолаз
Невелика пластмасова фігурка водолаза зі шлангом. Зазвичай їй грали під час купання. Водолаза клали на дно ванни або миски, він заповнювався водою. Далі все залежало від фантазії дитини. Щоб водолаз сплив, достатньо було подути в воронку, вода з нього виливалася. Ось про що мріяли радянські діти – про пластмасової фігурці. Можете розповісти про це своїй дитині, коли він попросить у вас інтерактивне щеня або залізну дорогу. А якщо ви самі колись мріяли про водолазові, можете виконати свою мрію зараз. Відшукати його не так вже і складно, зайдіть на будь-який сайт антикваріату, і там ви обов’язково знайдете водолаза. Виготовляли іграшку в 70 – 80-х роках, пройшло не так вже й багато часу.
9
Приставка «Экси-відео 02»
Ігрову приставку почали випускати на заводі Экситон з 1979 року. Принцип роботи її приблизно такий же як «Денді». Її підключали до телевізора і грали. «Экси-Відео 02» містила сім ігор. Спортивні ігри: теніс, два різновиди футболу, сквош, тренування. Але, мабуть, найбільше хлопчиків (і їх батьків) залучала в цій приставці можливість постріляти. Дві різні гри зі стріляниною, в комплектації «Экси-Відео 02» був навіть фотопистолет. Зрозуміло, це не єдина приставка, були і інші види. Мінімальна ціна такої приставки – 100 рублів, тоді як середня зарплата в 1978 році становила близько 160 рублів. Зрозуміло, що приставку могли собі дозволити лише багаті люди. Тому не тримайте зла на своїх батьків, що вони коли-то давно не купили вам приставку. Ви, напевно, теж не віддали б дві третини свого окладу за іграшку?
8
Настільний хокей
В радянський час були дуже популярні настільні ігри, але справжнім лідером по праву вважався настільний хокей. Їм захоплювалися не тільки діти, але і дорослі. До речі, навіть зараз ця гра не забута. Її вдосконалили, тепер вона виглядає набагато цікавіше і яскравіше. Втім, радянські діти були раді й цьому. Не все було гладко, ключки нерідко застрягали в жолобках. До того ж вони були занадто короткими і їх довжини не вистачало, щоб дістати шайбу з визначених зон. Любителі гри знали багато хитрощів, які допомагали перемогти. Одні особливим чином загинали ключки у гравців, інші змінювали пружини хокеїстів, щоб удар був сильніший.
7
Мозаїка
В наш час дуже великий вибір цих розвиваючих іграшок. Радянська мозаїка в принципі нічим не відрізняється від сучасної: поле і фішки різних кольорів. Коробка з мозаїкою часто була дуже щільно закрита. Коли її відкривали, частину фішок зазвичай розсипалася. Якщо в родині були маленькі діти, старшим забороняли грати в неї, фішки були дуже маленького розміру, малюк міг їх проковтнути. В інструкції були картинки – приклади, дивлячись на них можна було зібрати що завгодно. Існували й інші види мозаїки, наприклад, у вигляді геометричних фігур. Але верхи мріянь будь-якого радянського школяра були пазли.
6
Крокуюча лялька
Звичайно, кожна дівчинка мріяла про ляльку, але не про простий, а про крокуючої. Потрібно було вести ляльку за руку, вона починала пересувати ногами. Деякі ляльки говорили «мама», для цього потрібно було взяти її на руки і покачати певним чином. Коштували такі ляльки недешево, у вільному доступі їх не було. Дівчата шили пластмасовим «дочкам» сукні, годували їх, доглядали. Сучасних дітей цим не здивуєш. Ляльки навчилися не тільки ходити, але є, пити, говорити і навіть ходити в туалет. Ось тільки фантазія у дітей працює все гірше, їм нічого не треба придумувати, за них вже все вигадали.
5
Металофон
Для любителів музики пропонували не гітари, синтезатори і мікрофони, а металофони. На цьому іграшковому музичному інструменті можна було зіграти різні мелодії. Найпопулярнішою мелодією була «Жили у бабусі», так ось цих гусей мріяв зіграти будь-радянський дитина. До речі, ця іграшка підходила для дітей будь-якого віку. Її можна було подарувати зовсім маленькій дитині, він грав їй довгий час, удосконалював свої музичні навички. Радянські металофони досі продають на різних сайтах. Правда коштують вони набагато дорожче, ніж сучасні.
4
Конструктор
У Радянському Союзі виготовлялося велика кількість різних конструкторів. Прості металеві, з яких можна було зібрати мінімум предметів, коштували дешевше, їх можна було купити в магазині. Справжньою мрією для радянських хлопчиків залишався металевий конструктор з великою кількістю деталей: болтики, шестерні. З нього збирали повноцінні механізми, але такий конструктор був рідкістю. Знаменитий «Набір архітектора» теж подобався дівчатами і хлопчикам. З пластмасових деталей збирали багатоповерхові будинки.
3
Машини з пультом управління
Виробляв ці автомобілі Харківський завод «Електроприлад». Найпопулярнішою в 80-е роки була радіокерована ВАЗ-2109. Працювала машина погано, не завжди їхала туди, куди його направляли. Батарей вистачало ненадовго, доводилося постійно міняти. Колеса заїдали, плавилися, корпус іржавів. Мабуть, радянських хлопчаків таким чином намагалися підготувати до суворої реальності. Зате потім багато з них з легкістю впоралися з ремонтом цього автомобіля. Звичайно, така іграшка коштувала величезних грошей, дозволити її собі можуть лише одиниці.
2
Веселий робот
При вигляді радянського заводного робота сучасний дитина, швидше за все, б розсміявся. Що тут сказати? Саме так і виглядали радянські роботи. Зате вони вміли ходити. Випускали їх у 70 – 80-е роки, робили переважно з пластмаси різних кольорів. Заводилися з допомогою ключа, маленькі діти боялися цього «ходячого монстра», діти доросліші мріяли про такий іграшці. Цей робот багато в чому поступається сучасним роботам, але у колишніх радянських дітей він викликає ностальгічні спогади.
1
Набір доктора
У радянські часи дуже престижною вважалася професія лікаря і вчителя. Для того, щоб грати у вчительку, достатньо було зошити, ручки, крейди і дошки. Докторський набір дістати було нереально. Пластмасовий шприц, молот, окуляри, ножиці, термометр. Якщо дівчинка отримувала цей набір в подарунок, щасливіше її не було на світі. Не вистачало тільки білого халата. Різні професійні набори зараз широко представлені на ринку іграшок. У радянський час діти мріяли також про набір перукаря, кухаря, столярному наборі, іграшкової касці.
