10 дивацтв в нашій поведінці, у яких є наукове пояснення

4

 Ділитися в Facebook
 Розповісти Вконтакте
 В Однокласники
Поділитися:


Любите кусати людей? Чи помічали за собою звичку по дві години вибирати наряд на зустріч? А може бути, ви завжди ставайте в найдовшу чергу в магазині?

Якщо помічали за собою хоча б одну з дивацтв, то в нашому топ-10 ви знайдете ще купу подібних. До того ж, з науковими поясненнями, навіщо ми робимо такі незрозумілі речі.

10

Бажання кусатися

Спостерігали у своїх домашніх вихованців раптові бажання покусати об’єкт любові? Лежать собі коти, облизуються, та раптом один з них кидається на другого з укусами. Собаки під час гри теж люблять покусувати руки господаря. Укуси ці жодним чином не пов’язані з бажанням нашкодити або заподіяти біль. Адже, наприклад, собаки, повністю контролюють силу стиснення щелеп та їх «укуси» сприймаються як легкі тріски.

У людей теж виникає раптове бажання вкусити близької людини. Мами часто кусають пальчики своїх дітей, а дорослі використовують укуси в іграх від надлишку почуттів. Це неконтрольоване бажання вкусити об’єкт любові пов’язано з гормоном дофамін, який виробляється у людей під час прийому їжі. Мозок плутає емоції і сприймає коханої людини, як щось смачне, тому нам хочеться «з’їсти» свого партнера.

9

Абуломания

Абуломания – це компульсивна нерішучість, а якщо говорити простіше – складність вибору. Дівчина може продумати вбрання для майбутньої вечірки за пару місяців до події, але буквально за дві години до виходу на захід перемерит весь свій гардероб і прийде до висновку, що надіти їй абсолютно нічого.

Є люди, які страждають на цю недугу, вони не здатні прийняти рішення, так як хочуть бути впевненими на всі 100%, що їх рішення буде правильним. Якщо у вас є підозра на абуломанию, то психологи радять підкидати монетку, позначивши варіанти вибору сторонами орла чи решки.

Нехай монетка прийме рішення за вас.

8

Черги в магазині

Помічали, що та черга, в яку ви стаєте, рухається повільніше всього? Це пояснюється тим, що часто люди, побачивши довгу чергу, не можуть раціонально передбачити, яка з них буде рухатися швидше: довга, але в ній у людей по два-три товару на стрічці або ж коротка черга, але з завантаженими доверху візками.

Так от, порада: вибирайте чергу за меншої кількості товарів в руках покупців.

Ще один науковий факт: деяким людям дуже не подобається бути останніми, включаючи і черга в магазині. Тому такі люди часто кидаються з однієї шеренги в іншу, думаючи, що наступна черга буде рухатися швидше.

7

Зв’язок фізичних навантажень з балакучістю

Помічали, що багато людей в тренажерних залах або танцювальних студіях приходять ніби тільки для того, щоб поговорити з іншими людьми? Це все пояснюється тим, що під час або після заняття спортом всі ваші органи і дихання працює на максимум, а мозок думає, що ви перебуваєте в стані небезпеки. Тому кожне ваше дію працює з подвійною віддачею, навіть ваш язик рухається значно швидше, ніж у спокійному стані організму.

Та й в принципі, коли виникає небезпечна ситуація, ви починаєте говорити швидше, адже мозок думає, що вам треба попередити інших про небезпеку або кликати на допомогу.

6

Віра в об’єкт

Ніколи не варто недооцінювати противника і бути на сто відсотків упевненими у власній перемозі. Все тому, що наша непохитна віра в що-небудь спокійно може зруйнуватися від нашої наполегливості, впертості.

Наприклад, багато автомобільних аварій трапляється у водіїв, які вважають себе чудовими в цій справі. Легковажність і віра в те, що він ніколи не потрапить в аварію, призводять до засліплення на дорозі.

5

Дисонанс наших почуттів у сфері харчування

У ресторанах, кафе або фаст-фудах поширена практика розвішаних плаз по стінах, на яких йде зображення товарів кафе, трейлерів місцевого кінотеатру або ж просто будь-який телевізійний канал, але без музики з візуального джерела. Музику і звуки ми отримуємо інші, які не відповідають зображенню на телеекранах.

Мозок не розуміє, чому нам надходить різна інформація з різних джерел одночасно. Мозок дезорієнтований і думає, що ми перебуваємо в небезпеці, а тому нам потрібно багато енергії і у нас з’являється сильне відчуття голоду.

Таким чином, ми переїдаємо.

4

Кивок і посмішка для ситуацій, коли ми не розуміє сенс розмови

Часто у вас бувають ситуації, коли ви не розчули свого співрозмовника? В таких випадках багато людей скромно визнають, що не розчули і просять повторити. Здавалося б, проблема вирішена. Але що робити, якщо ви і вдруге не розчули? Запитати ще раз? Як би не так, легше просто посміхнутися і кивнути, як би кажучи співрозмовнику, що «так, я все зрозумів».

(І подумки, звичайно, сподіватися, що співрозмовник не задавав вам питання, очікуючи розгорнутої відповіді).

Вчені пояснюють це бажання показати, що ти розумієш співрозмовника, як раз сучасним тиском суспільства на те, що чоловік обов’язково повинен бути обізнаний у всіх питаннях і йому не можна здатися дурним.

3

«У тихому болоті чорти водяться»

Запам’ятайте: пригнічувати свої справжні емоції небезпечно для вашого фізичного і психологічного стану. Рано чи пізно ви зірветеся. І в кращому випадку просто накричите на об’єкт роздратування, висловивши багато зайвих слів. У гіршому, почнете заїдати свої потаємні заборони або ж запивати їх алкоголем.

Робити все потрібно в міру і не на шкоду собі і оточуючим. Люди, які виглядають в очах інших ідеальними та досконалими, найчастіше мріють про щось заборонене і абсолютно не відповідає їх способу. А називається цей ефект – ефект морального довіри.

2

Підлітки ранимее дорослих

Багато дорослі абсолютно марно не надають значення так званого перехідного віку підлітків. Не приймають всерйоз їх проблеми та думки на рахунок оточення. Дорослі вважають, що це йде від неробства або дурості, а ще більш «погані» дорослі знецінюють проблеми підлітка, кажучи, що він ще навіть справжніх проблем не бачив.

Робити цього у жодному випадку не можна, так як мозок підлітка не працює точно так само, як мозок дорослої людини. Ділянки мозку, які відповідають за думки про себе, у підлітків більш розвинені і великі. Саме тому вони зациклені на самооцінці і думають, що їх оцінюють всі навколишні.

1

Депресія змінює сприйняття кольору

Чули вислів, що світ втратив всі фарби? Не думайте, що воно гиперболизировано і необгрунтовано. Насправді, людина в стані депресії або важкого емоційного занепаду справді бачить навколишню обстановку в приглушених відтінків.

Науково це пояснюється тим, що сітківка ока при зростанні депресивних симптомів, менше реагує на яскраві кольори.