10 особливостей життя кожного радянського школяра

4

 Ділитися в Facebook
 Розповісти Вконтакте
 В Однокласники
Поділитися:


У сучасних школярів можна знайти багато цікавих атрибутів: яскраві рюкзаки, пенали для олівців і ручок, брелоки… Раніше, у наших мам і тат такого не було – їх навчальний інвентар обмежувався певною формою, однаковими портфелями і навіть харчувалися вони одним і тим же. Але, не дивлячись на це, учні показували високі показники у навчанні. Втім, розумові здібності не залежать від часу, в якому ми живемо. Безумовно, краще, коли тебе оточує більше різноманітних речей, але у радянських дітей цього не було. Зі статті ви дізнаєтеся про звички радянських школярів.

10

Шкільна форма

Форма у дітей була однаковою. Дівчата носили формені сукні з білими комірцями і манжетами, які періодично змінювалися в міру забруднення. Сукні були коричневого кольору. Ще був чорний фартух. На свята дівчата надівали нарядні білі фартушки на це ж плаття. В колючому плаття ходили цілий рік, шилася вона з грубої овечої вовни. Для того, щоб внести різноманітність у форму своїм дітям, бабусі і мами намагалися шити комірці з цікавих тканин. Дівчатка приколювали до одягу значки. Дівчаткам заборонялося ходити з розпущеним волоссям, тому вони зав’язували кіски. У хлопчиків були білі сорочки і костюми синього кольору.

9

Зошити

Усім знайомі тонкі простенькі зошити зеленого кольору? У радянських дітей були тільки такі. Ніяких малюнків на них не було. Позаду зошити зазвичай була надрукована таблиця множення, іноді правила для школярів – як потрібно себе вести, а на деяких зошитах друкували тексти пісень, наприклад: «Орлятко», «День перемоги». Запитайте у своїх батьків, і вони вам скажуть, що їхні зошити були зеленими, ніжно-блакитними, рожевими і жовтими. Одне дивує – зошити чомусь були без полів, і діти їх креслили самостійно, звичайно ж червоним олівцем.

8

Чорнило

У всіх радянських дітей на парті перебували чорнильниці – вони вмочали в них пір’яні ручки. Але навіть якщо дитина був дуже акуратним, йому все одно не вдавалося уникнути плям, які обов’язково виявлялася в зошиті або потрапляли на одяг. Трохи пізніше пір’яні ручки поміняли на чорнильні (на них були піпетки), які весь час протікали. Кулькові ручки увійшли в ужиток школяра тільки під кінець 70-х років, після того, як Міністерство освіти СРСР це схвалив. І тільки тепер розумієш, що пір’яна ручка – це стильно і шикарно, а каліграфія – ціле мистецтво.

7

Промокашка

Радянські діти не чекали висихання чорнила – вони використовували спеціальний листок, яким промакивали їх. До речі, такий листочок перебував у кожній зошити, і називався він – промокашка. Це неймовірний предмет, який, напевно, назавжди пішов з ужитку, як і пір’яні ручки. Листок був бузкового, блакитного або рожевого кольору, і ніколи не залишався чистим – діти завжди на ньому що-небудь малювали, та й не тільки займалися художньою діяльністю – з цих листочків виходили прекрасні літачки, шпаргалки, записки, а які виходили сніжинки – просто захоплення!

6

Харчування в їдальні

Зайшовши в сучасну їдальню, можна виявити великий вибір їжі – всякі бульйони, каші з куркою, котлети, різноманітну випічку… Незважаючи на велику кількість страв, багато згадують харчування в їдальнях часів СРСР з ностальгією, зараз навіть відкривають спеціальні ресторани «в радянському стилі». Кухарі готували дуже смачно, обід завжди був комплексним: перше, друге і компот. Що не піддається порівнянні ні з чим, так це ароматні коржики і сирні сочники! Вони завжди були розсипчастими і ніжними, і коштували всього 8 копійок. Крім коржиків і сочников, звичайно, була й інша випічка в їдальні, але коржик купували діти найчастіше. Чергу в буфеті була величезна, так як вся випічка була настільки смачною, що пальчики оближеш!

5

Ранці

Старшокласники мали портфелі, а ось учні молодших класів ходили з ранцями із шкірозамінника. Ранці застібалися кнопками-застібками, також була і блискавка. Проблем з ранцями не було, вони були дуже міцними, тільки іноді ламалися застібки. Взимку діти після школи каталися на шкільних ранцях з крижаних гірок – лежачи на животі або сидячи, їх розписували кульковими ручками, ними навіть билися! В ранці було лише одне відділення, в яке доводилося вміщати все: зошити, ручки та книги.

4

Олівці з Чехословаччини

В наш час існує величезний вибір олівців: ми можемо купити в магазині або замовити по інтернету. У дітей радянських часів вибір олівців був дуже обмежений, але вони і не задумувалися про якихось інших. Але за мірками СРСР кращі олівці – це ті, які були привезені з Чехословаччини, називалися вони «Koh-i-noor». Їх можна було дістати в універмазі, якщо у кого-то був блат. Виготовлялися вони з органічного каліфорнійського кедра з турботою про довкілля. Скільки ж було сточено жовтих карандашиков з золотими літерами та пімпочками на їх кінчиках!

3

Підставка для книг

Зараз вже майже ніхто не користується підставкою, а за часів СРСР вона стояла майже на кожній парті. Безумовно, така річ дуже зручна, і підходить не тільки для першокласників, але й для дітей старших класів. Адже дитині без неї доводилося б постійно нагинатися, від чого порушується постава. Що може бути важливіше за здоров’я дитини? Підставка просто необхідна, але вона була такою важкою… особливо для учня, який сидів попереду і заважав своїм однокласникам розмовами або ще чим-небудь – він отримував цієї підставкою по голові прямо разом з книгою!

2

Логарифмічна лінійка і точилка

Ботаніки СРСР не могли обходитися без такої лінійки, всі математичні розрахунки здійснювалися з її допомогою, адже калькуляторів в той час ще не було. Зазвичай лінійки не перевищували в довжину 75 см, і вона показувала точні обчислення. З її допомогою можна було множити, ділити, віднімати, додавати, вилучати корінь, зводити в ступінь, обчислювати логарифми та інше! Нам вона може здатися складною, а от радянські учні без неї не могли. Точілок в той час було мало, до того ж вони часто були з тупим лезом, тому батьки точили олівці свої дітям лезом від бритви.

1

Іграшка

В ранці у школяра можна багато чого знайти: фантики від цукерок, записки, і навіть іграшку! Зараз діти вже не цікавляться і не носять з собою іграшки, так як на їх заміну прийшли модні гаджети. Але раніше школярі могли носити з собою яку-небудь забавну іграшку, наприклад, це могла бути смішна жабка, з якої на перервах бігали і грали, залишаючись в гпд.